М. Ф. Сумцов і Харківська громадська бібліотека

Ім'я Миколи Федоровича Сумцова невід'ємне від  культурного життя Харківщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Помітний слід у надбанні краю залишили його ініціативи щодо розбудови громадських, народних і учбових бібліотек. Яскравим прикладом такої діяльності вченого є його внесок у заснування і становлення Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка). Офіційне відкриття книгозбірні відбулося 26 вересня 1886 року, але питання щодо створення у місті загальнодоступної бібліотеки висувалося відомими діячами-просвітниками, зокрема Дмитром Багалієм, Олександром Кирпичниковим, Олександром Гурським, Христиною Алчевською, Миколою Сумцовим, значно раніше.

24 вересня 1885 року газета «Харьковские губернские ведомости» опублікувала актуальну статтю Миколи Федоровича Сумцова «К вопросу о Харьковской общественной библиотеке», де вчений фактично виклав програму діяльності бібліотеки у початковий період, а вже 26 вересня його було обрано до членом бібліотечного правління, активним діячем якого він був протягом шести років, докладаючи чималих зусиль для вирішення різноманітних організаційних питань, вів листування, готував повідомлення про основні завдання та напрямки розвитку бібліотеки, зі сторінок газет інформував громадськість про її діяльність.

Правління Харківської громадської бібліотеки. 1901 р.
Особливо вагомим був внесок Сумцова у справу комплектування бібліотечного фонду: він збирав адреси осіб, до яких бібліотека зверталася з проханням надіслати свої твори, брав участь у прийнятті та обробці подарованих видань, жертвував книгозбірні свої праці, а також літературу з власної бібліотеки. Так, наприклад, лише за перший рік існування Харківської громадської Микола Федорович подарував бібліотеці 70 видань. У 1888 році за дорученням правління книгозбірні він разом з Дмитром Багалієм організував докомплектування  бібліотечного фонду народознавчою літературою, що до того часу відбувалося стихійно. У 1889 році на адреси, зібраними М. Ф. Сумцовим і членом правління С. М. Самойловим, було надіслано приватним особам і закладам 1200 листів, у відповідь на які бібліотека одержала 1770 видань на суму понад 3 тисячі рублів. І досі у фонді ХДНБ ім. В. Г. Короленка зберігається чимало видань, на яких його рукою написано «Не выдается на дом» або ж «Не выдается на дом как библиографическая редкость».


Стрімке збільшення фонду викликало потребу розширення бібліотеки. У низці статей, присвячених організації діяльності громадських бібліотек, Сумцов першим висловився за створення філіальних відділень у різних районах міста та детально обґрунтував необхідність будівництва для бібліотеки власної будівлі.

Проект будівлі Харківської громадської бібліотеки.
Арх. О. М. Бекетов
У 1890 році, за пропозицією вченого, в залі Дворянських зборів професорами Харківського університету Д. І. Багалієм, В. П. Бузескулом, Л. П. Згурським, самим М. Ф. Сумцовим та іншими була прочитана низка лекцій на користь бібліотеки. Зібрана таким чином сума (понад 800 рублів) була покладена в основу фонду для будівництва нового бібліотечного приміщення.

Як гласний Міської думи, Микола Сумцов підтримував надання громадській бібліотеці матеріальної допомоги, переймався її фінансовими проблемами, певне вирішення яких він вбачав у запровадженні одноразової платні при записі, проведенні благодійних заходів та здачі в оренду бібліотечних приміщень у час, вільний від обслуговування читачів.

За натхненну працю вчений неодноразово удостоювався подяки на загальних зборах членів Харківської громадської бібліотеки. Вийшовши із складу її правління, Сумцов продовжував активну співпрацю з книгозбірнею – брав участь в обговоренні деяких питань, зокрема вибору місця для будівництва нового приміщення, відгукувався публікаціями в газетах на проведення заходів, на смерть працівників бібліотеки, дарував у фонд книги.

У жовтні 1900 року Харківський університет відзначав 25-річчя науково-педагогічної діяльності професора М. Ф. Сумцова. Від імені Харківської громадської бібліотеки член її правління О. П. Грузинцев привітав ювіляра такими зворушливими словами:

«Глубокоуважаемый Николай Феодорович!

Позвольте мне от лица Правления Общественной библиотеки, а также лично от себя принести Вам сердечные поздравления в день Вашего 25-летия культурного служения обществу. И позвольте по этому поводу мне, как свидетелю былых дней, напомнить Вам хотя в кратких словах историю Вашего служения. 14 лет тому назад Вы, будучи одним из учредителей и членом первого Правления библиотеки, призвали ее к жизни и затем Вы работали в ней в то время, когда надо было все создавать почти из ничего, но это не лишало Вас ни мужества, ни энергии; Вы твердо верили вместе с Вашими товарищами в ее будущность, – верили, что хорошее дело не может, не должно заглохнуть, и оно не заглохло, а, напротив, с Вашей легкой руки жило и развивалось. Вы первый в то сравнительно далекое время подняли вопрос о собирании фонда на постройку собственного дома библиотеки и много потрудились для осуществления своей мысли и ныне этот фонд уже собран и у библиотеки есть собственный дом. Работая в библиотеке, Вы делали все, что она от Вас требовала: участвовали с своим авторитетным мнением в обсуждении вопросов ее текущей жизни, – организовали в ее пользу целый цикл публичных лекций и сами принимали в них личное участие. Вы не считали ниже своего достоинства вести даже такое скучное и тягостное дело, как записывание поступающих в библиотеку книг и теперь еще в ней часто попадаются книги с отметками, сделанными Вашей рукой. Короче сказать, Вы отдавались служению библиотеке, – другими словами служили всему обществу, всему нашему городу. 

И библиотека всегда будет вспоминать Вас с чувством полной признательности, с чувством учреждения так много Вам обязанного. 

Я не буду говорить о Ваших заслугах в других сферах Вашей деятельной жизни, позволю лишь себе в заключение высказать уверенность, что Вы еще долгие и долгие годы останетесь среди нас тем Николаем Феодоровичем Сумцовым, которого мы, Харьковцы, так привыкли слушать и уважать». 

Активний і послідовний пропагандист української культури та словесності, Сумцов був причетний до створення у Громадській бібліотеці в 1906 році Українського відділу. Як гласний Харківської міської думи він виголосив на її засіданні 4 березня 1911 року промову, в якій зокрема відстоював пропозицію громадськості щодо присвоєння цьому відділу імені Тараса Шевченка, що й було ухвалено. (У 2014 році з нагоди 200-річчя Кобзаря це ім’я, втрачене в післяреволюційний час, було відновлене в назві відділу).

З огляду на багаторічну співпрацю між Сумцовим і ХГБ закономірним було у грудні 1911 року обрання його до складу організаційної комісії для святкування 25-річчя заснування Харківської громадської бібліотеки. На урочистому засіданні 12 лютого 1912 року з нагоди цього ювілею Микола Федорович звернувся з вітальним словом на адресу книгозбірні, стислий зміст якого вміщено у брошурі «Двадцатипятилетие Харьковской общественной библиотеки»:

«Слово представляется проф. Н. Ф. Сумцову, который вспоминает первые дни существования библиотеки, первых ее деятелей, первых сотрудников – среди них Б. Г. Филонова, вложившего столько труда, столько энергии и оказывавшего материальную помощь библиотеке. Вторым моментом воспоминаний оратора являются те шаги Правления, которые были сделаны в целях притока пожертвований – результат оказался самый желательный: сколько пожертвований поступило в библиотеку за 25 лет, какая колоссальная цифра! (Оратор попутно указывает, что библиотека начала функционировать с капиталом в 1,300 руб., имея в книгохранилище 1,300 томов, оцененных в 135 рублей.) Третий момент: возникновение мысли о постройке собственного здания – в целях осуществления этой мысли были, между прочим, организованы для снискания средств лекции. Лекции читались такими высокопопулярными профессорами, как Д. Н. Овсянико-Куликовский, Л. Е. Владимиров, В. П. Бузескул. Созидательный момент в жизни библиотеки прошел – заключает  оратор – теперь Харьков приобрел в лице Общественной Библиотеки огромную ценность; позвольте пожелать, чтобы такая творческая деятельность, которая проявилась при создании Общественной Библиотеки, жила среди нас».

Короленківці шанують пам’ять про Миколу Федоровича Сумцова. Ювілеям ученого у 1979, 1994 та 2009 роках були присвячені краєзнавчі читання в ХДНБ, учасниками двох із яких стали онук ученого Б. В. Бішоф і правнучка Г. О. Хіріна.

Протокол краєзнавчих читань від 27 квітня 1979 р. Фрагмент

Газета «Вечірній Харків» від 12 травня 1979 року повідомляла про читання:

«Чергове засідання активу краєзнавців Харківської наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка було присвячено 125-річчю з дня народження видатного вченого, академіка АН УРСР, професора Харківського університету Миколи Федоровича Сумцова. З доповіддю виступив кандидат історичних наук В. З. Фрадкін. Він докладно розповів про життя і творчість відомого етнографа, філолога, фольклориста, зупинився на ряді його наукових праць, на діяльності вченого в Харкові після Великого Жовтня. Бібліографи бібліотеки імені Короленка влаштували показ рідкісних видань наукових праць М. Ф. Сумцова. Серед них — «О свадебных обрядах, преимущественно русских» (X., 1881 р.), «Писанки» (К., 1891 р.), «Опыт исторического изучения малорусских пословиц» (X., 1896 р.), дослідження «Леонардо да Винчи» (X., 1900 р.) та інші».

Стосувалися постаті Сумцова і деякі інші теми читань, зокрема «Харківська Школа червоних старшин» (1982 р.), «Iсторiя історико-філологічного товариства при Xapківському університеті» (1990 р.), «Єгор Кузьмич Рєдін: життя та наукова творчість» (2002 р.). А в 2007 році правнучка вченого, історик Г. О. Хіріна присвятила своє повідомлення 100-річному ювілею першої лекції М. Ф. Сумцова, прочитаної українською мовою.

Бібліографічний покажчик
"Микола Федорович Сумцов
(1854-1922)"
У 1999 році під грифом Інституту історії України НАН України було видано бібліографічний посібник «Микола Федорович Сумцов (1854 – 1922)», підготовлений фахівцями ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Покажчик містить майже дві з половиною тисячі бібліографічних записів – його складачам удалося розшукати багато робіт, не зазначених у попередніх бібліографіях вченого, у тому числі в тих, що були складені ним самим. Книжкові виставки і бібліографічні огляди, присвячені Сумцову, дослідження його бібліотечно-бібліографічної діяльності та статті у професійній періодиці та у збірниках матеріалів конференцій, цей віртуальний проект – усе це складові вдячності людині, яка багато працювала не лише для науки, але й для суспільства, для нащадків.

Статті М. Ф. Сумцова, присвячені Харківській громадській бібліотеці